ГІНКГО - РОСЛИННИЙ ДИНОЗАВР

Сьогодні гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba) є єдиним представником роду, родини й класу, що належить до великої групи голонасінних, які з'явилися ще за часів палеозойської ери (250 млн років тому), і вважається перехідною ланкою між хвойними та листяними рослинами. Це загадкове дерево відкрив у 1690 році у японському місті Наґасакі лікар з голандського посольства Енгельберт Кампфер: він дав йому назву ГІНКГО, що у перекладі означає СРІБНИЙ ПЛІД.

Гінкго може сягати у висоту 40м і жити до 2000 років. У європі воно з'явилося у 1727 р.і відтоді стало популярним в озелененні парків. Рослина має чоловічий та жіночий екземпляри: у гінкго-чоловіка крона більш витягнута, а у жінки- крислатіша. Цікаве своєю формою листя нагадує віяло або риб'ячий хвіст, має яскраво-зелене забарвлення ( є сорти зі строкатими і гафрованими листочками), а восени стає золотаво-жовтим.

Гінкго зовсім невибагливе: світолюб, але може рости і у затінку, не потребує родючої землі, витримує сильні морози (-35°).

Якщо поряд посадити чоловіче та жіноче дерево, можна дочекатися і плодів. Правда, ці бурштиново-сріблясті, схожі на аличу плодики мають доволі неприємний запах. Не зважаючи на це, їх використовують для приготування страв китайської та японської традиційної кухні: перед приготуванням їх вимочують у солоній воді, а потім смажать. Таку страву вважають справжніми ласощами. Плоди гінкго містять велику кількість крохмалю, білків, жирів та інших корисних елементів.

Насіння та листя рослини широко застосовуються сьогодні у медицині. Китайські лікарі протягом тисячоліть лікували листям дерева отікання, лихоманку, астму, судинні захворювання. Гінкго — єдина рослина, що містить у собі речовини, які зміцнюють стінки кровоносних судин. Саме тому препарати гінкго покращують кровозабезпечення організму, поліпшують пам'ять, позитивно впливаючи на судини головного мозку. Цілюще листя зі своєї рослини можна збирати і заварювати як чай.