ХОВАЄМО ШТАМБОВІ ТРОЯНДИ

Троянди завжди були доволі примхливими жителями садів. Все ж таки уміють тішити наше око гарними квітами фактично до морозів. Проте, якщо звичайні кущові троянди легко підготувати до зими (варто просто обітнути кущ до 15-20 см і прикрити його листям; деякі садоводи-любителі навіть і не прикривають нічим), то із штамбовими екземплярами доводиться побавитись.

Першочерговою метою є уберегти сам штамб (стовбурець, на який прищеплені пагони певного сорту) та місце щеплення від змерзання. Дехто загортає рослину на зиму агроволокном. Проте це не завжди допомагає. Тому або добряче обмотайте більшою кількістю матеріалу, або зробіть довкола рослини каркас, натягніть волокно і у середину насипте доверху сухого листя.

  Найбільш спритні садівники виходять з положення, пригинаючи штамб до землі, обкладаючи його листям і накриваючи волокном. Але робити це слід дуже-дуже повільно, позаяк є ризик зламати стовбурець. Щоб уникнути цього, дехто висаджує такі троянди у ґрунт разом з контейнером, а перед зимовим вкриванням просто дістають рослину і кладуть її горизонтально, утеплюючи по тому.

Іноді рослину з горщиком переносять у холодне приміщення. При цьому варто пильнувати, щоби температура справді була низькою (не більше нуля), щоб рослина мала нормальний період спокою.

Що стосується витких троянд, то можна трохи помучитись, знімаючи їх з опори (це вже залежно від того, яка ця опора) і прикриваючи так, як це робимо зі штамбовою. Або ж можна теж добряче її обітнути, як і кущову, - у вегетаційний період така троянда швидко відновить свій габітус.

 Після зими не забудьте обробити такі троянди розчином мідного купоросу, позаяк у опалому листі зимують багато грибків, що збуджують хвороби.